зчиняти шум

1. n

1) виробництво; виготовлення

2) виріб, робота

3) форма, конструкція; модель, фасон; стиль

4) марка; тип; сорт; вид

5) розвиток

6) видобута (виготовлена) кількість продукції; виробіток

7) склад (характеру)

8) ел. замикання

9) карт. тасування; оголошення (козиря, гри)

10) військ., розм. підвищення в чині; нове призначення

2. v (past і p.p. made)

1) робити; виготовляти, виробляти; готувати

2) складати; підготовляти

3) створювати, творити

4) здійснювати, робити

5) утворювати; формувати

6) тренувати, вчити (тварин)

1) вважати, гадати

8) розм. украсти, поцупити

9) розм., груб. жити з кимсь

10) заробляти, наживати (гроші, майно)

11) укладати (угоду); домовлятися (про час, місце тощо)

12) призначати (на посаду)

13) прибирати; наводити порядок

14) виступати (з доповіддю); виголошувати (промову)

15) зчиняти (галас, скандал)

16) проходити, проїжджати (відстань)

17) досягати (якогось місця); заходити (у гавань тощо)

18) спорт. забити (м'яч)

19) примушувати, спонукати

20) складати, дорівнювати

* * *

1) форма, конструкція; модель, фасон; марка, тип, сорт

2) виробництво, робота; виготовлення

3) виготовлена або добута кількість; продукція; видобуток

4) конституція, статура

5) склад ( характеру)

6) eл. замикання кола

7) кapт. оголошення ( козиря е гри)

8) кapт. тасування

9) вiйcьк.; жapг. підвищення в чині; нове призначення

1) робити; виготовляти, виробляти; виконувати

2) складати, робити, підготовляти

3) створювати, творити

4) здійснювати, робити

5) утворювати; формувати; тренувати, учити ( тварин)

6) вважати, думати, гадати

7) cл. вкрасти

8) cл. жити з ким-небудь

9) заробляти, наживати ( гроші)

10) знаходити, заводити ( друзів)

11) призначати ( на посаду); надавати ( звання)

12) прибирати ( приміщення); доводити до ладу; наводити ( порядок)

13) виступати ( з доповіддю); видавати ( звуки); викликати, спричиняти ( шум); дзенькати, стукати, шуміти

14) влаштовувати ( скандал); зчиняти ( галас); викликати, створювати ( сенсацію)

15) робити ( знімок); фотографувати

16) здійснювати ( поїздку)

17) проходити, проїжджати ( яку-небудь відстань)

18) досягати ( якого-небудь місця); прийти, увійти (у гавань, в історію); ( for) направлятися, іти ( куди-небудь); рухатися ( в напрямку); накидатися, нападати ( на кого-небудь)

19) cпopт. досягти ( мети)

20) брати, долати (перешкоду, бар'єр, труднощі)

21) кapт. брати ( взятку); бити; оголошувати ( козир або гру); тасувати ( колоду); здавати ( карти)

22) мop. вказувати ( час); бити склянки

23) їсти (сніданок, обід, вечерю)

24) підніматися ( про воду)

25) to make smb do smth змушувати, примушувати, спонукувати кого-небудь робити що-небудь зрозуміти [довідатися]

26) to make smth do smth викликати, спричинити що-небудь, бути причиною чого-небудь

27) to have smth made виражає дію, здійснену з ініціативи або спонукання якої-небудь особи

1) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку становити, дорівнювати; бути

2) у сполученні з наступним іменником виражає дію, що відповідає значенню іменника

3) у сполученні з наступним прикметником виражає дію, що відповідає значенню прикметника

1. n

надокучливий шум (галас); гуркіт

2. v

1) шуміти, галасувати; гриміти; чинити гамір; заглушувати

2) настирливо повторювати; втовкмачувати, вдовбувати (щось в чиюсь голову)

* * *

1) шуміти, гуркотіти, гриміти; оглушати шумом

2) настирливо повторяти; гудіти, дзизчати

зчиняти гамір, шуміти, галасувати, метушитися О.

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

произвести и произвесть

1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;

2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];

3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;

4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;

5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -

1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;

2) вироблений, спродукований;

3) переведений, зроблений, відбутий;

4) виведений з чого;

5) попромований в що. -ться -

1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;

2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;

3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;

4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;

5) промуватися, бути попромованим.

* * *

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́

2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти

3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти

4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти

5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти

6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)

7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити

1. n

1) метушня; безладдя; хаос

2) шум, гамір

3) рад. місцеві перешкоди

2. v

1) метушитися

2) приводити в безладдя; захаращувати

3) шуміти, галасувати; зчиняти галас

4) невиразно говорити

* * *

1) сум'яття, метушня; безлад; xaoc

2) купа сміття

3) aмep. шум, гамір

4) paд. місцеві перешкоди

1) ( clutter up) спричиняти безлад; навалювати, завалювати; перевантажувати, захаращувати

2) бігти безладно, розбігатися; збігатися ( куди-небудь); юрбитися

3) шуміти, галасувати; невиразно говорити

1. n

1) ряд

2) ряд (у театрі тощо)

3) розм. ряд будинків; провулок; вуличка

4) амер. поверх (будинку)

5) огорожа

6) амер. стіна

7) с.г. борозна; міжряддя; рядок

8) веслування

9) прогулянка на човні

10) пройдена на човні відстань

2. v

1) ставити в ряд; розставляти рядами

2) веслувати

3) брати участь у перегонах з веслування (тж to row a race)

4) перевозити (пливти) на човні

5) мати певну кількість весел (про човен)

6) плавати, хлюпатися у воді (про рибу тощо)

1. n

1) шум, ґвалт, галас

2) гучна сварка (суперечка)

3) бійка, колотнеча

4) прочухан; догана

2. v

1) скандалити; галасувати; бешкетувати; зчиняти бійку

2) виносити догану; давати прочуханку

* * *

1) ряд; послідовність

2) ряд ( у театрі)

3) ряд будинків; вулиця, провулок; aмep. міський район, вулиця

4) aмep. поверх ( у будинку)

5) c-г. ряд; міжряддя; борозна

6) рядок (таблиці, матриці)

1) веслування, гребня

2) прогулянка на човні

3) пройдена на човні відстань

1) веслувати, гребти

2) брати участь у веслових перегонах ( to row a race)

3) перевозити в човні

4) мати певну кількість весел ( про човен)

5) плавати, плескатися у воді (про рибу, водоплавного птаха)

1) шум, гамір

2) гучна сварка, суперечка; бійка, сутичка

3) догана, прочухан

1) скандалити, шуміти, буянити; затівати бійку

2) висловлювати догану, шпетити

1. n

1) ганчірка; клапоть, обрізок (тканини)

2) pl лахміття, дрантя

3) тех. мотлох, ганчір'я

4) жмут; віхтик; клаптик; обривок, шматок

5) pl клоччя; лахміття

6) pl жарт. одяг

7) знев. ганчірка, клапоть, шмат (про носову хусточку тощо)

8) знев. газетка

9) погань (про людину)

10) бот. білий волокнистий жмутик (у плодах цитрусових)

11) невелика кількість; незначний залишок; крапля

12) гострий кут, зазублина

13) амер., розм. паперовий долар

14) розм. язик

15) мін. твердий вапняк, крупнозернистий пісковик; будівельний камінь

16) піддражнювання; розіграш

17) грубі жарти; шум, гам; скандал, бешкет, галас; грубе порушення дисципліни

2. v

1) дробити каміння (руду)

2) дражнити; дратувати глузуванням

3) лаяти, сварити; вичитувати, шпетити (когось)

4) скандалити, галасувати; зчиняти галас; грубо порушувати дисципліну

* * *

1) ганчірка, клапоть; обрізок ( тканини); pl ганчір'я; тex. дрантя; обтиральні кінці

2) жмут, клаптик; обривок, шматочок

3) pl дрантя, лахміття; pl одяг

4) през. клапоть, ганчірка (про носову хустку, вітрило); листок, газетка

5) бoт. білий волокнистий пучок ( у плодах цитрусових)

6) дещиця, крихта, крапля

7) гострий кут, зазублина

8) aмep.; cл. паперовий долар

9) cл. язик

10) пісня або музична п'єса в стилі "регтайм"

1) піддражнювання; розігрування, розіграш

2) скандал, шум; групове порушення дисципліни; студентська ескапада

1) дражнити, навмисно виводити з себе; доводити насмішками, кепкуванням; розігрувати ( кого-небудь)

2) сварити, вичитувати, шпетити

3) скандалити, шуміти; колективно порушувати дисципліну

4) ( over) сперечатися, сваритися ( через що-небудь)

n розм.

метушня, сум'яття, шум

* * *

метушня, суєта, шум; to make a to-do влаштовувати метушню, шуміти; no end of to-do страшний галас; there was a great to-do over the incident цей інцидент викликав багато шуму; you make a great to-do about your humble beginning ти занадто роздуваєш свої перші скромні успіхи

1. n

1) пил, порох

2) пилинка

3) пучка, щіпка

4) хмара, клуби пилу

5) перен. шум, метушня

6) поет. прах; тлін

7) розм. гроші, дзвінка монета

8) розм. борошно

9) бот. пилок

2. v

1) стирати пил; обмітати; вибивати пил; витрушувати, зчищати; витирати порох

2) посипати, обсипати

3) сипати, підсипати

4) запилити, запорошити

5) амер., розм. мчати, нестися; переганяти, залишати позаду

6) розм. замилювати очі

* * *

1) пил

2) пилина, порошина; пучка, щіпка

3) хмара, хмара пилу; шум, метушня

4) порох; тлін

5) гроші, дзвінка монета

6) aвcтpaл. борошно

7) бoт. пилок

8) = dust-brand

1) стирати, змахувати пил; вибивати пил; обмітати; струшувати, зчищати (тж. dust off)

2) посипати, обсипати (порошком, борошном); запилювати; сипати, підсипати

3) запилити; запорошити

4) aмep. нестися, мчати; переганяти; залишати за (тж. to dust it)

5) втирати очки

n розм.

шум, гамір; метушня

* * *

1) форма, конструкція; модель, фасон; марка, тип, сорт

2) виробництво, робота; виготовлення

3) виготовлена або добута кількість; продукція; видобуток

4) конституція, статура

5) склад ( характеру)

6) eл. замикання кола

7) кapт. оголошення ( козиря е гри)

8) кapт. тасування

9) вiйcьк.; жapг. підвищення в чині; нове призначення

1) робити; виготовляти, виробляти; виконувати

2) складати, робити, підготовляти

3) створювати, творити

4) здійснювати, робити

5) утворювати; формувати; тренувати, учити ( тварин)

6) вважати, думати, гадати

7) cл. вкрасти

8) cл. жити з ким-небудь

9) заробляти, наживати ( гроші)

10) знаходити, заводити ( друзів)

11) призначати ( на посаду); надавати ( звання)

12) прибирати ( приміщення); доводити до ладу; наводити ( порядок)

13) виступати ( з доповіддю); видавати ( звуки); викликати, спричиняти ( шум); дзенькати, стукати, шуміти

14) влаштовувати ( скандал); зчиняти ( галас); викликати, створювати ( сенсацію)

15) робити ( знімок); фотографувати

16) здійснювати ( поїздку)

17) проходити, проїжджати ( яку-небудь відстань)

18) досягати ( якого-небудь місця); прийти, увійти (у гавань, в історію); ( for) направлятися, іти ( куди-небудь); рухатися ( в напрямку); накидатися, нападати ( на кого-небудь)

19) cпopт. досягти ( мети)

20) брати, долати (перешкоду, бар'єр, труднощі)

21) кapт. брати ( взятку); бити; оголошувати ( козир або гру); тасувати ( колоду); здавати ( карти)

22) мop. вказувати ( час); бити склянки

23) їсти (сніданок, обід, вечерю)

24) підніматися ( про воду)

25) to make smb do smth змушувати, примушувати, спонукувати кого-небудь робити що-небудь зрозуміти [довідатися]

26) to make smth do smth викликати, спричинити що-небудь, бути причиною чого-небудь

27) to have smth made виражає дію, здійснену з ініціативи або спонукання якої-небудь особи

1) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку становити, дорівнювати; бути

2) у сполученні з наступним іменником виражає дію, що відповідає значенню іменника

3) у сполученні з наступним прикметником виражає дію, що відповідає значенню прикметника

1. n

1) сварка, лайка; галас

2) бійка

3) жар

4) м'ясо або риба, смажені на відкритому вогні

2. v

1) сваритися; зчиняти бійку (лайку)

2) смажити (ся) на відкритому вогні

3) пектися на сонці

4) бурхливо переживати

* * *

1) жар

2) м`ясо або риба, смажені на відкритому вогні

3) хвилювання, запал

1) смажити на відкритому вогні; смажитися на відкритому вогні

2) підсмажуватися на сонці

3) бурхливо переживати

1. n

1) диявол, чорт, біс, дідько

2) спокусник; підступна людина

3) розм. енергійна, напориста людина

4) розм. бойовий дух, азарт; наполегливість

5) хлопець, парубок

6) той, хто виконує роботу за іншого, «негр»

7) учень; хлопчик на побігеньках

8) настрій

9) самум; смерч

10) тех. щітка для чищення труб

11) гостра страва з м'яса чи риби з прянощами

2. v

1) виконувати чорнову роботу (для когось), бути «негром»

2) амер., розм. дражнити, дратувати

* * *

1) диявол, чорт, біс

2) диявол у плоті; спокусник; підступна або лиха людина

3) енергійна, напориста людина

4) бойовий дух; азарт, напористість

5) людина; малий, хлопець

6) той, хто виконує роботу за іншого; icт. учень або хлопчик на побігеньках у друкарні (тж. printer's devil)

7) втілення ( звичайно пороку)

8) настрій

9) гостра страва зі смаженого м'яса або риби з прянощами е спеціями

10) самум; смерч

11) вид феєрверка

12) тeкcт. пиловибивальна машина; тіпальна машина

13) тex. щітка для чищення труб

14) чорт, біс

15) вигуку чорт його бери!;

1) ( for) виконувати чорнову роботу ( для кого-небудь)

2) aмep. дражнити, мучити, замучити ( причіпками)

3) готувати гостру м'ясну або рибну страву

1. n

1) колір; відтінок; тон

2) різновидність, різновид

2. v

1) забарвлювати; надавати відтінку

2) кричати; зчиняти галас

3) улаштовувати облаву; гнати з криком

* * *

1) колір; відтінок; тон; колорит

2) відтінок, різновид

3) icт. колір обличчя

4) icт. форма, вигляд

1. n

1) удар, поштовх (ногою, копитом); брикання (коня тощо)

2) удар м'ячем (футбол)

3) тех. кидок; відкидання

4) розм. футболіст

5) розм. задоволення; насолода; приємне збудження

6) відбій (рушниці)

7) військ. відкіт

8) розм. життєва сила; енергія

9) амер. активний протест; заперечення, претензія (у різкій формі)

10) розм. міцність (вина); гострота, пікантність (страви)

11) амер., розм. ін'єкція морфію (наркотику)

12) (the kick) розм., груб. мода; кишеня

13) розм. шість пенсів

14) pl бриджі

2. v

1) ударяти (бити, штовхати) ногою; брикатися; давати стусана

2) спорт. бити, пробити (про м'яч)

3) вигнати, виставити

4) бити задом, хвицати (про коня)

5) високо підскакувати (про м'яч)

6) відбивати, віддавати (про рушницю)

1) військ. відкочуватися (про гармату)

8) розм. виявляти норовистість; скандалити; галасувати, бешкетувати

9) амер. активно протестувати, повставати (проти чогось)

* * *

1) удар, штовхан, копняк (ногою, копитом); стусан

2) удар м'ячем ( футбол)

3) задоволення, насолода; приємне збудження

4) життєва сила, енергія

5) aмep. активний протест; заперечення або претензія ( у різкій формі)

6) захоплення (особл. чим-небудь новим)

7) несподіваний поворот подій; непередбачена зміна, звістка e т. п.

8) міцність ( вина); гострота, пікантність ( страви)

9) aмep.; cл. упорскування наркотику

10) вiйcьк. відбій (рушниці, пружини е т. п.)

11) тex. поштовх, відскок; відкидання

12) cл. кишеня

13) cл. шість пенсів

1) ударяти ногою, давати стусана; брикати, хвицати; cпopт. бити ( по м'ячу)

2) брикатися

3) проявляти норовистість; скандалити, бешкетувати, шуміти

4) вигнати, виставити

5) високо підстрибувати ( про м'яч)

6) віддавати ( про рушницю); відкочуватися ( про гармату)

1) вдавлене дно пляшки

2) виступ біля основи леза складаного ножа

1) розрив; розривання

2) проріз; дірка; розпірка

3) стрімкий галоп (крок)

4) несамовитість; пристрасть

5) шаленство

6) амер., розм. гульня

7) тех. знос

v (past tore; p.p. torn)

1) рвати, розривати

2) рватися, розриватися; зношуватися

3) пробивати

4) розколювати, руйнувати

5) роздирати (щось — at)

6) терзати, краяти

7) поранити; подряпати

8) порушувати спокій

9) пронизувати, проймати, прорізати

10) висмикувати, виривати, вихоплювати, витягувати; відбирати

11) розм. мчати стрімголов

12) шаленіти, лютувати; вирувати, бушувати; гарячкувати

13) удиратися (кудись — into)

14) розм. накидатися

1) сльоза

2) крапля (роси, вина тощо)

3) pl горе; смуток, печаль

* * *

1) розривати, рвати (плаття, волосся) to tear smth

2) (at) роздирати

3) ранити

4) звичн. pass порушувати спокій

5) простромлювати, прорізати ( тишу)

6) висмикувати, виривати, витягати; вихоплювати, віднімати

7) нестися прожогом; мчатися, рватися; шаленіти; бушувати, лютувати; гарячитися

8) ( into) вриватися ( кудись); налітати, несучи руйнування; накидатися ( про критикі)

9) ( from) відриватися

10) ( through) проїжджати ( через щось) на великій швидкості; пробивати ( стіну)

••

1) розрив, розривання; дірка

2) стрімкий галоп або крок

3) aмep. гульба; to go on a tear гуляти шумно

4) пристрасть, шаленство; сказ

5) тex. задирання

••

1) сльоза

2) pl горе, сум

3) крапля (роси, вина, смоли)

4) "сльоза" ( дефект скл)

••